Одного разу під час роботи ординатором в кардіологічному відділенні однієї з лікарень підійшов до мене пацієнт – чоловік років шістдесяти, солідного виду, поміркований, спокійний. Він сказав, що для нього вкрай важливо дізнатися деякі моменти з історії хвороби. Я пообіцяв йому в цьому допомогти. Коли історія хвороби була у мене в руках, перше, що він запитав: «А чи не кололи мені при надходженні якихось наркотиків або чого-небудь, що викликає галюцинації?» В історії хвороби нічого подібного написано не було. Тоді мій співрозмовник запитав: «А чи немає вказівок на клінічну смерть?»
Проте в історії хвороби тільки значилося, що інфаркт не перший, і локалізація його така, що порушення ритму можуть бути. І тут мені на очі потрапляє така вузенька плівка від кардіомонітору, що містить епізод шлуночкової аритмії. Це діло так приклеєне, що нічого особливого в ній відразу не помітиш.
«Ну, подумаєш, пробіжка шлуночкової аритмії. Це швидше добре, це насправді критерій ефективності лікування. Тільки навіщо її сюди вклеїли?» – подумалося мені. Я почав рахувати, скільки тривала аритмія. Порахував і здивувався – крупнохвильова фібриляція тривалістю близько 30 секунд. Це одна з форм зупинки серця. Схоже, спонтанно пройшла, бо ніде нічого не написано.
Так і кажу чоловікові: «Схоже Вас не було з півхвилини. Ось тут, на запису з монітору це видно».
Співрозмовник мій і каже мені, що пережив під час цієї клінічної смерті щось важливе. Я знизав плечима: після інфаркту люди змінюються, причому в кращу сторону.
– Ні-ні , ви не розумієте … Ви віруюча людина ? – запитав він мене.
– Так.
– Так слухайте. Коли я потрапив до реанімації, то несподівано вийшов з тіла. Мені було добре. ТАМ я побачив і поговорив з раніше померлими своїми близькими. Але найголовніше, я завжди, все свідоме життя, мав особливе ставлення і благоговіння до образу Спаса Нерукотворного. І цей образ скрізь супроводжував мене ТАМ .
Хтось може вірити в розказане, хтось – ні, але я прекрасно пам’ятаю свої думки в той момент: «Дивно, до тебе приходить людина і каже, що була на тому світі. У тебе в руках медичний документ, що підтверджує її клінічну смерть, а ти сидиш, розумом віриш, а почуттями трохи сумніваєшся. Дивні ми люди».
Загрузка...
