Memoriam. Светлая память
Ссылки в шапке
  • Форум
  • Отзывы о сайте
    • Человек умер. Что делать?
    • Традиции и ритуалы
    • Как мы вредим душе умершего
    • Как помочь горюющим детям?
    • Как помочь душе человека?
    • Как помочь горюющему?
    • Как пережить смерть близкого?
    • Чувство вины перед умершими
    • Хочу уйти из жизни
    • Жизнь после смерти есть!
    • Как живет душа после смерти
    • Свидетельства о жизни ТАМ
    • Жизнь и смерть
    • Правовые вопросы
    • Они пережили потерю
    • Истории для горюющих
Поделиться опытом переживания утраты
Удобный путеводитель по сайту

Популярные статьи

  • Существует ли душа, и бессмертно ли Сознание? — Хасьминский М.И., кризисный психолог
  • Как выразить соболезнование? — Хасьминский М. И., психолог, Полторацкая Н., филолог
  • Как помочь себе пережить горе: практические советы. — Фураева С.С., психолог
  • Веселые поминки или Как мы вредим душам умерших. — Игумен Федор (Яблоков)
  • Может ли помогать исполнение суеверий? — Архимандрит Августин (Пиданов)
Помощь юриста
Книжный магазин
Бесплатная помощь психологов

Цитата дня

Даже если и не удалось совершить ей пред смертью, и то ничего — вспомните прежнее приятие сих таинств — то, что она чадо истинной церкви Христовой, которая есть тело Христово.
Феофан Затворник

Без рубрики

Про найголовніше… Чого від нас чекає душа після смерті тіла?

Автор статьи

Игумен Федор (Яблоков)

подробнее об авторе.

  • Русский
  • Украинский
  • English
  • Deutsch
  • Cрпски

Безумовно, спочатку у людини, що втратила близького, виникають проблеми організаційні: отримання свідоцтва про смерть, підготовка до похорону, вирішення питань, пов’язаних з місцем поховання, проведення поминальної трапези. Однак чомусь усім цим турботам приділяється набагато більше часу і сил у порівнянні з тим, чому дійсно личило б приділяти підвищену увагу. Після смерті близького ми забуваємо про його душу. Ми часто всі перебуваємо в життєвій метушні, як і перед Пасхою Христовою, коли за пасками і яйцями забувається про Страсну Седмицю і про те, що Господа розп’яли. Найстрашніше, що рідні покійного не йдуть до храму. Але ж душа тільки що відокремилася від тіла, вона страждає, вона проходить митарства. Тут би їй допомогти, тут би за неї почати старанно молитися, прийти до церкви і запитати там літургійного молитовного поминання, попросити священика пом’янути в сугубій молитві, знайти ревних парафіян, які можуть читати Псалтир по покійному. (Самі родичі деколи не знають, яку книгу розкрити. Їм важко читати тексти церковнослов’янською мовою.)

Ось і виходить, що молитовне поминання, яке є найнеобхіднішим для душі, відходить на другий план. І, як у всякій нашій земній справі, в наших турботах про близьку  людину ми не повинні випускати з уваги головного: не можна чинити так, щоб засоби затьмарювали мету. Це як якщо б людина захворіла, а родичі замість того, щоб зайнятися безпосередньо лікуванням, стали обговорювати, що хворому подивитися по телевізору, кому зі знайомих подзвонити і повідомити про його хворобу, що дати йому поїсти. Безглузда ситуація? Але вона дуже нагадує турботу про душу покійного.

Виходить, що реальної допомоги душі ми не надаємо. А займаємося лише тими питаннями, які потрібні нам самим – «гідними поминками», щоб перед родичами добре виглядати. А як наш покійний буде перед Богом виглядати і як його одягти в більш світлий одяг того єлею, про який йдеться в притчі Христовій? Адже ми насправді можемо вибілити його душу, бо Господь каже, що смерть не руйнує духовної єдності Тіла Христового (а ми – члени Церкви, Тіла Христового). Ця єдність анітрохи не пошкоджується смертю! Є таке чудове порівняння: коли вражається одна нирка (одна легеня) у людини, то інший парний орган (друга легеня, друга нирка) бере на себе його функцію. Те ж саме і в момент смерті: якщо одна людина вибуває з земного молитовного спілкування, то інший повинен взяти на себе функцію надання молитовної підтримки. Якщо належні функції не приймаються другою частиною, атрофується весь орган.

Завжди потрібно пам’ятати, що саме наші молитовні труди заповнюють недоліки душі покійного. І відбуваються великі чудеса, про які сказано в писаннях святих отців. Святитель Григорій Двоєслов вимолив душу нехрещеного, і Господь сказав: «Ти більше не молись, Я його прощаю». Ось які чудеса від молитви трапляються!

Відповідно до сучасної практики після смерті людину відразу ж відвозять в морг. А як було раніше? Тіло покійного спочивало вдома, і в цей час з ним приходили попрощатися. Але найголовніше, що в ці дні читали над тілом Псалтир, священик мав можливість багаторазово здійснити Літію, йшла наша безперервна молитва про померлого. А зараз виходить, що покійного як би здають на склад, і тільки перед похованням забирають і закопують. Це, звичайно, неправильно.

Але якщо тіло забрали в морг чи людина померла в лікарні, то і в цьому випадку можна і потрібно читати Псалтир вдома. Тут багато чого залежить від того, наскільки молитовною буде людина, що читає, і наскільки великою буде праця її душі.

При поминанні покійних ми повинні виходити з того, що є краще і є все інше. Обирати, звісно, треба перше. Тобто, якщо є можливість почитати над тілом Псалтир, робіть це неодмінно. І краще коли читати буде людина, що вміє молитися. До революції, наприклад, спеціально з монастирів запрошували ченців, які мають навик молитви  або церковних жінок. Це дуже важливо, тому що не сама по собі молитва як набір слів важлива для Бога, але як наша жертва. Під час молитви ми віддаємо свій час і свої сили. Молитву творити необхідно щиро і не вважати при цьому, що ми могли б цей час витратити з більшою користю. Якщо ми молимося та ще й шкодуємо про згаяний час: «Дарма я це роблю. Краще б іншим зайнявся», то така молитва взагалі не буде прийнята.

Але думки, що спокушають, завжди і всім приходять. Помисли – це відомий показник нашої духовної боротьби, від якої нікуди не дінешся. Помисли не повинні домінувати над нами. І потрібно розуміти, що якщо ти встав на молитву і молишся за покійного, то ти робиш найголовнішу справу для нього і заради нього. І вдень треба молитися, а якщо Бог дасть сил, добре б і вночі. Нічна молитва особливо бажана Богові приймається. Це немовби рідкісна молитва. Адже якщо і людині даруєш щось звичайне, то подібний знак уваги, звичайно, приємний. Коли ж рідкісний дар дарується, то він приймається людиною з особливим благоговінням. Молитва, що приноситься нами, для Бога завжди дар, але нічна молитва особливо бажана Богові, тому що в неї ми вкладаємо більше сил, приносимо велику жертву.

Але необхідно молитися і самому. Якщо ж людина церковнослов’янською читати не вміє, вона може хоча б слухати тексти в запису (зараз техніка дозволяє), усвідомлюючи вимовлені слова і частково молитися. Навіть просто слухати Псалтир краще, ніж зовсім не молитися.

Молитися за покійного необхідно. Після смерті близької людини слід намагатися хоча б на знак любові до нього повернути йому те тепло, яке він віддав вам. Якщо ж молитва за покійного відсутня, виходить, що або він нічого доброго не зробив і не віддав любові оточуючих за життя, або його рідні шкодували віддати йому тепло в знак подяки за зроблене для них в земному житті.

Кажучи іншими словами, до молитви за покійного і жертовних справ милосердя і милостині во ім’я порятунку його душі нас повинні внутрішньо спонукати наступні стимули: по-перше, подяка, яка йде від нас, а по-друге, любов до себе. Згідно заповіді Божої, як ви хочете, щоб вам люди чинили, так і ви чиніть з ними. Адже нам теж доведеться йти на Суд Божий і тремтіти перед Господом. І якщо ми тоді будемо кликати до наших родичів з проханням помолитися за нас, Господь скаже: «Як же ти просиш помолитися за тебе, якщо сам не молився? Ти і милостиню не подавав. Чому ж ти просиш, щоб за тебе милостиню подавали?». Коли ми надаємо молитовне і жертовне благодіяння нашим покійним, ми і собі вже готуємо таке ж молитовне благодіяння по непорушною Заповіддю Божою. Адже, як відомо, всяка справа милосердя в першу чергу тобі робить благо, а вже потім тому, кому даєш.

  • Оценить:
    12345 (Пока оценок нет)
    Загрузка...
В избранное Печать Отправить
Про життя після смерті і допомогу душі покійного В начало раздела Про спілкування з душами померлих і появу їх у снах

Нажмите, чтобы отменить ответ.

Используйте теги: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong> .

Помощь на форуме

  • психолога
  • психиатра
  • детского психолога
  • юриста
  • судмедэксперта
  • священника
Наши видео ВКонтакте RSS
Бесплатная психологическая помощь Помощь проекту

Видеотека

Смерти нет
Смерти нет
Администратор

все видео

Аудио

Аудиоматериалы о жизни после смерти
Аудиоматериалы о жизни после смерти
Администратор

все аудио

Библиотека

Флавиан
Флавиан
Протоиерей Александр Торик

все книги

Отпевание в Москве
Молитвенная помощь усопшим

Читайте также:

  • Про життя після смерті і допомогу душі покійного
  • Веселі поминки, або як ми шкодимо душам померлих
  • Православнi похороннi традицiї i обряди
  • Почуття провини як зброя самознищення

RSS Сообщения с форума

перейти на форум

Memoriam

  • О проекте
  • Авторы
  • Написать администратору
  • Помощь проекту
  • Наши баннеры
  • Для переживающих утрату

    • Истории для горюющих
    • Они пережили потерю
  • За гранью этого мира

    • Жизнь после смерти есть!
    • Как живет душа после смерти
    • Свидетельства о жизни ТАМ
  • Как пережить

    • Как пережить смерть близкого?
    • Хочу уйти из жизни
    • Чувство вины перед умершими
  • Как помочь

    • Как помочь горюющему?
    • Как помочь горюющим детям?
    • Как помочь душе человека?
  • Ответы на важные вопросы

    • Жизнь и смерть
    • Правовые вопросы
  • Срочная информация

    • Как мы вредим душе умершего
    • Традиции и ритуалы
    • Человек умер. Что делать?

© 2007—2020 «Вечная память»

Без разрешения редакции допускается использование на одном сайте не более одного материала.

При воспроизведении материала обязательна гиперссылка на www.memoriam.ru

Рейтинг@Mail.ru